Дивлюсь я на карту,та й думку гадаю...

[nazlo_vsemu]

це майже парадокс,але очищення у більшій мірі відбулося завдяки агресії нашого сусіда...

Денис Казанский

35 хв ·

 

За ці 26 років було багато всього. І перемог, і поразок. Але головне досягнення полягає в тому, що країна вижила і вистояла. Навіть не дивлячись на військову агресію ззовні.
За ці 26 років вийшли тисячі статей і книг в яких стверджувалося, що Україна ось-ось зникне зі світової мапи а українців, як нації - не існує зовсім. З роками гора цієї макулатури зростала, а Україна продовжувала кожного серпня святкувати дні народження.
Половину тих, хто передрікав нам крах і смерть, можна побачити сьогодні вже хіба що на меморіальних дошках та цвинтарних пам'ятниках, а Україна жива. І з кожним роком тільки глибше вростає корінням в історію.

Проблем поки що більше, ніж досягнень. Часом здається, що все навколо жахливо і безнадійно. Хтось вважає, що єдиний вихід - виїхати з країни. І лише озирнувшись назад, можна зрозуміти, який великий шлях вже пройдено і скільки вдалося досягти.
Коли мені здається, що у нас все зовсім погано, я весь час повторюю один і той же трюк. Відкриваю електоральні карти 1998-1999 років. Сьогодні вже важко повірити, що таке колись могло бути. Взагалі не зрозуміло, яким дивом країна змогла вибратися з цієї дупи.
Тим не менш, ми це зробили. І якщо Україні вже вдалося пережити ЦЕ, то і все інше якось перетравимо.