nazlo_vsemu | ....................................................................................................

............ такая боль,что щемит сердце.

Це читати просто неможливо...Яке ж велике горе в матері!
Дякуємо вам, наші хлопчики, за цю боротьбу! Дякуємо, що боролись за наш спокій, за нашу країну!
Такі молоді братики пішли в Царство Небесне:(
Найбільше душа болить горю матері...Відразу два сина загинули...поховати двох своїх кровинок ..Це жахливо... це просто жахливо

"Сотні троянд, сльози і військовий оркестр. В останню путь Дніпропетровськ провів Артема Лащенко. У зону бойових дій хлопець відправився слідом за братом-близнюком. Воювали пліч-о-пліч. Обидва не повернулися додому живими.
Їх бойова машина потрапила під обстріл при виході з Шахтарська. Бойовий товариш Олександр рухався позаду. Каже, що шансів вижити - не було.
Максима поховали в серпні 2014 року. А ось Артем майже рік вважався безвісти зниклим.
Брат за брата. Так кажуть про близнюків всі, хто їх знав. Коли одного закликали, інший пішов слідом за ним добровольцем. Служили хлопці разом - в 25-й повітряно-десантній бригаді. Обох нагородили орденом «За мужність» третього ступеня, посмертно.
Разом і загинули. Близнюкам Артему і Максиму було по 26 років. Мати до останнього не вірила, що синів більше немає в живих. Сьогодні всі надії рухнули. З бійцем прощаються назавжди.
Приносимо співчуття родичам загиблих солдатів. Десантники не вмирають, вони йдуть у небо ... Вічна пам'ять Героям."