Expand Cut Tags

No cut tags
nazlo_vsemu: (с подсолнухом)
«Снігова Королева» – інтерактивна книжка для iPad від «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» і українських спеціалістів компанії Timecode.

Намалював книгу український ілюстратор Владистав Єрко.
Найдрібніші деталі малювалися 3 роки найтоншими пензлями під великою лупою!
Якщо легенько зверху постукати по айпаду чи подути – піде сніг. Чи роздмухати (буквально) полум’я в каміні й малювати нагрітою монеткою на вікні! Абабагаламага.




Я у захваті!
Мабуть теж просиділа б з цією книжкою пару годин...а може й більше...)))
Дяка авторам за цю дивовижну казку!!!
nazlo_vsemu: (с подсолнухом)



Axel Eurux

Про особисте.
Зробили мамі подарунок на день народження. Переписали в студії запис обряду їхнього з батьком весілля із бобинної магнетофонної плівки на сіді. Бобину взагалі ніхто ніколи не слухав, відколи її було записано 38 років тому. Пізніше, вже в дев'яностих, у нас з'явився касетний магнитофон, бобинного ж не було ніколи. І ця плівка валялася, пилилась у шафах і шухлядах, переїжджала з нами з місця на місце. Ми знали, що на ній ніби має бути батьківське весілля, але нічого ближчого.
І ось, в суботу, на мамин день народження, вперше послухали, що ж на ній. Записана лише одна доріжка із чотирьох. Шість з половиною хвилин. «Весільний староста» вітає громадян Радянського Союзу в київському Палаці шлюбів. Російською мовою. Єдине українське слово: рушник. («Станьте на рушник, возмітє на память етот рушник,...»). Невпевнене «да» молодих, вимовлене майже без використання голосових зв'язок. На початку й в кінці обряду хор співає якихось російських «совєтських ритуальних» пісень, може, із популярних радянських кінофільмів - важко ідентифікувати. У мелодії, яку хор наспівує без слів (!) приблизно на третій хвилині пізнаю ... «Вербову дощечку». Вона звучить ніби якийсь гімн таємної секти німих, позбавлених слова. Я в шоці.
«Из песни слов не викинешь», люблять казати ті, які добре знають, що викинеш, ще й як. Чому співають без слів? Не знають слова? Це малоймовірно. В хорі, між іншим, батькові колишні колеги з консерваторії, професійні співаки, центральний РАЦС міста Києва, всі дєла.
На дворі 1978 рік, з руху шестидесятників не лишилося практично нічого й нікого. Параджанов нещодавно «відкинувся із зони» і, ортимавши заборону на перебування в Українській РСР, оселився в Тбілісі. Згорнувши всі свої кіношні, зокрема українські проєкти. Його проблеми з режимом почалися зі скандальної прем'єри Тіней забутих предків. Саме в цьому фільмі з'явилася Вербовая дощечка, завдяки ньому набула розголосу. Крамольна пісня, тому що українською. Тому що з фільму крамольного режисера. З нашумілого фільму, яким українські дисиденти скористалися, щоб привернути увагу до чергової хвилі репресій. Іншого пояснення того, чому її виконують без слів, в мене нема.
Ось так з культури, з публічного простору, вичавлювали все українське. Ось так з українського вичавлювали все культурне. Щоб потім казати «а разве у хахлов єсть культура?». Українці - принаймні кияни - могли бути в офіційній, публічній сфері або російськомовними, або німими - третього не було. Могли «разґаварівать», або мугикати. Іншого не було. Стус сидів, Сверстюк сидів. Симоненка і Горської вже не було. «Тіні» Параджанова практично не показували. Брежнєв, застій, апогей русифікації - все це людина знає з якихось історичних публікацій, і тут - на тобі - стикається з цим в особистій, сімейній історії. І проживає жах і приниження, обурюється брехнею і лицемірством радянського режиму. І коли мені хтось каже, що не все було «плохо», що зараз все набагато «хуже», мені хочеться плюнути такій людині межи очі - бо знаю, що переді мною або дурень, або свідомий маніпулятор і я не знаю, що тут гірше.
Друга річ, яка мене шокувала - як так сталося, що я, обираючи кілька місяців тому пісню, яка прозвучить на моєму весіллі, із сотень українських пісень обрав самe Вербову дощечку? Я ж бо не знав, що записано на тій плівці. Батьки - як не дивно - про цю пісню не пам'ятали, казали, мовляв, може десь і чули, але не надавали тому значення. Переконаний, що це я відкрив її для них. На цьому місці можна було би розводитися про інтуіцію. Про культурні коди, які поширюються як вірус. Про містику. Чи про збіг обставин. Про ймовірність і статистику.
Але ця історія мене ще раз переконала в одному: я знаю, що ці всі ересерівскі недобитки, совкодрочери, євроазійці, які сплять і бачать Росію в її «єстественних граніцах», зомбі, які марять СССР 2.0, колишні і сучасні чекісти-нквдисти-кдбісти - вони ніколи не переможуть. Просто тому, що є речі, сильніші за них і в них нема жодного шансу з цими речами змагатися. Є речі, які силніші за нас за всіх. Їх не обов'язково усвідомлювати. Вони тут є, існують незалежно від нас і передаються незалежно від нашої волі і наших інтенцій. Не зважаючи на перешкоди.

nazlo_vsemu: (картина)
Фото Любови Шмырхлевой.
Любовь Шмырхлева
4 ч ·


Вона віддала свою пенсію волонтерам: ,,Хай тим солдатам гостинців на Велигдень куплять, бо вони Україну від руцьні рятують. А у мене все є, чого немає - добрі люди принесуть,,
Жоден депутат, міністр, генерал, суддя чи прокурор не здатний на такий поступок, хоча їх обід дорожчий, ніж місячна пенсія старенької...

nazlo_vsemu: (картина)

Всюду знаки.
Штурмовик Су-25 разбился вблизи аэродрома ЧЕРНИГОВКА в ЧЕРНИГОВСКОМ районе Приморского края РФ. Пилот успел катапультироваться.
http://www.rbc.ru/socie…/…/03/2016/56fb579f9a7947e5e07e8287…

Віктор Сирота це не знаки. Це просто НАША земля. Зелений Клин.
Tin-tina Antonina Там і Полтавка є.
Oleg Yamshtikov Там и Хороль


Не було би цієї події,я би так нічого і не знала про український

Зелений Клин.


Зеле́ний Клин, Зелена Україна (рос. Зелёный Клин) — історична українська назва території південної частини Далекого Сходу, у нижній частині ріки Амур і над Тихим океаном; площа близько 1 млн км².


Історія

Зелений Клин, землі українських поселенців у південній частині Далекого Сходу
Read more... )

.

Mar. 11th, 2016 08:39 pm
nazlo_vsemu: (картина)

Підпопаснянський офіс) віце-спікера ВР VII скликання - сержанта-артелериста Руслана Кошулинського. Дуже зручно: спальний кубрик - через стіну) А туалет за всіма екологічними нормами - на свіжому повітрі. Є проблема з банькою.... Але що нам ті кілька кілометрів...

Олександр Бригинецьs Foto.
nazlo_vsemu: (картина)

9 марта 2016 года. Бесстрашная бабулька в центре города возле памятника Шевченко рвет шаблоны. Но рвутся не только шаблоны, но и пуканы ваторосов.

А пенсионерка всего лишь вышла в день рождения Кобзаря с украинским флажочком. И сказала упырям, что Луганск - это Украина. Адепты "рускава мира" матами и недружной толпой пытаются загнобить пожилую женщину.

Прекрасная иллюстрация происходящего абсурда: какой-то дебил обзывает женщину, прожившую всю жизнь на Луганщине - оккупантом!

А вообще после такого "инцидента" начинаешь понимать, что жить рЫспубличкам осталось не долго!


nazlo_vsemu: (картина)

Українському біологу та біохіміку Марині Родніній вручили премію імені Готтфріда Вільгельма Лейбніца та винагороду в розмірі 2,5 мільйона євро.…
vidia.org
nazlo_vsemu: (с подсолнухом)


Ще заздалегідь до 8.00 ранку перші донори почали приходити в Лікарню Мечникова. Пізно ввечері нарешті з операційної зали вийшли втомлені лікарі та медичні сестри. Більше 300 людей добровільно поділились своєю кровю з пораненими бійцями!
Таку країну - не зламати!

ФОТО... )

У День донора до лікарні ім.Мечникова здати кров прийшли сотні людей - http://9-channel.com/u-den-donora-do-likarni-im-mechnikova-…

Протягом 700 днів прийому поранених у медзакладі перелили 1,5 тонни крові, 2/3 цього об’єму – зібрані на Днях донора

nazlo_vsemu: (с подсолнухом)
Andrii Havryk
2 роки тому 20 лютого Ви, ми і вся Україна втратила Устима.Ми з дружиною познайомились 20 лютого.
Вчора, в річницю цих жахливих подій в мене народився син.
Ми назвали його теж Устим, в пам'ять Вашого сина, справжнього героя.
Устим не помер, він тепер дивиться на нас, маленькими оченятами.
Нам велика честь носити його ім'я.
Не знаю ,чи я, як батько зможу виховати таку дитину?
Та обіцяю, що ми прикладемо максимум зусиль, щоб ця дитина була такою ж СПРАВЕДЛИВОЮ.




З коментарів...

Тетяна Малахова Пане Володимире, я впевнена, що через 6-7 років до школи прийде багато першокласників,у яких буде ім’я - Устим. Серед них буде і мій онук. Два роки тому моя донька сказала, якщо народиться син, то вона назве його на честь нашого героя, вашого сина. Зараз нашому Устимчику 5 місяців. Молюся за нашу країну і наших героїв! Низький вам уклін і сили!





nazlo_vsemu: (с подсолнухом)

Руководитель медицинской команды быстрого реагирования "Ветерок" Галина Алмазова, позывной «Ветерок».
Очаровательная, мудрая, интеллигентная, неравнодушная. Одна из тех, благодаря которым некогда нищая украинская армия не стала пушечным мясом для отборных российских войск. Об этой удивительной женщине в зоне АТО ходят легенды.

Родилась в Днепропетровске, в обычной советской семье. Папа кореец, а мама русская. По первому образованию — инженер-механик химического машиностроения, по второму — менеджер по управлению персоналом.
Со школы занималась спортом: вначале — плавание, потом лёгкая атлетика. Но главное увлечение — альпинизм. В студенческие годы, альпинизм стал Галиной жизнью. В горы шли за адреналином, за ощущением настоящести, за эйфорией после покорения горных вершин.
А потом занялась автоспортом. Случайно вышло. Как-то заехала на СТО. Это был то ли 1999-й, то ли 2000-й год. Машинка была редкая по тем временам — спортивная Мазда. Подошёл человек, оказалось известный гонщик, чемпион Украины, он тогда как раз организовывал первые в Украине любительские ралли. «У вас, — говорит он, — такой автомобильчик — как раз для ралли. Хотите поучаствовать?» — «Хочу, — ответила, — но не умею». — «Я вас научу». Из пятидесяти экипажей женщина за рулём была только одна — Галина.
Когда объявляли победителя, прозвучало: «Мужчины, снимите шляпы…», и ее имя. Были и другие соревнования — и любительские, и профессиональные.
Все сложилось весьма удачно и в материальном плане. После института сразу попала в коммерческую компанию, занимались бизнесом. Было это в 95-м, 96-м. Затем пригласили в Киев, после появились собственные проекты. К началу Майдана была наёмным директором в двух компаниях, плюс имела собственный бизнес. Довольно успешный, состоявшийся человек.

В события на Майдане окунулась практически с самого их начала. Возила фрукты, медикаменты. 22-го января привозила на своей машинке шины. Позже решила, что эффективнее все же может проявить себя в качестве волонтера-медика, прошла курсы Красного Креста. После работы переодевалась, закупала медикаменты, приезжала на Майдан, надевала на себя медицинские атрибуты, рюкзак с хирургичкой - и вперед! На Майдан потратила практически все свои сбережения.

«На войне, как и в альплагере, сразу видишь настоящих людей. В долгом походе человек постоянно не может скрывать, что он сволочь. Люди быстро проявляются. На войне то же самое».

Помогать украинским военным начала с самого начала войны на Востоке. Первый раз выехала в зону боевых действий в июне 2014-го с волонтёрской помощью для 20-го батальона из 93-й ОМБ. Потом поездки были каждые 10 дней. Работала системно: были подшефные, которым оказывала целевую помощь. Лишнего "чего-то побольше, потому что этого нет" не покупала. Присылали конкретный заказ - его выполняла. С каждым приездом в зону АТО, находился новый подшефный, а охват территории расширялся…. В сентябре пересела за руль реанимобиля.

В медкоманде быстрого реагирования «Ветерок» три экипажа - «Ветерок», «Мистраль» и «Бриз», которые дежурят посменно по две-три недели.
Дебальцево, Углегорск, Попасная, Лисичанск, Пески, Водяное, Опытное, Авдеевка, Станица Луганская, Северодонецк, Счастье, Новоайдар, Трёхизбенка, Дзержинск, Мариуполь, Волноваха, Красногоровка, Марьинка - вот неполный перечень городов Донбасса, где пролетал «Ветерок». Помощь военным медикам на передовой, оказание первой помощи раненым, эвакуация и вывоз «200-х» и «300-х», организация полевых стабилизационных госпиталей, помощь в снабжении медикаментами и медоборудованием - брались за всё... Более пятисот раненых Украинских бойцов за два года войны удалось вывезти из-под обстрелов. Помощь, которую собрали и завезли на передовую, исчисляется десятками тонн.

10 февраля Галина Алмазова была награждена орденом «Народный Герой».
В этот же день экипаж «Ветерок» отправился обратно в зону АТО на дежурство.

А мечта?
Мечта осталась – после Победы в Тибет попасть, тянет туда! И ещё… родить дочку.

photo by Roman Nikolayev

nazlo_vsemu: (с подсолнухом)

Цей колишній воїн-афганець з Херсона (інвалід, без ніг) зібрав для наших воїнів АТО добровільних пожертв на суму понад 500 тисяч гривень!

Вчера в Полтаве состоялась XIII церемония вручения орденов Народным Героям Украины. Среди тех, кого отметили столь высокой наградой,…
khersonline.net
nazlo_vsemu: (картина)
Іван Кравчишин hat 5 neue Fotos hinzugefügt.

Знаєте скільки їй років?
Я, також, коли дізнався що їй скоро виповниться 94!!!!..., чесно, від подиву присів!
А її історія життя...
...це готовий матеріал на екранізацію - у 18 років ЇЇ, як і багатьох молодих людей що взяли зброю і вступили до лав УПА, засудили на каторгу до СИБІРУ, ВОНА звідти втекла і майже пішки повернулася назад на Батьківщину, жила під іншим ім’ям, приходячи інколи на свою могилу(бо рідні її на той час вже поховали)...
ЇЇ золоті руки, їх результат, знають у всьому світі, бо Пані ЄВГЕНІЯ ГЕНИК майстер на всі руки - ВОНА і вишиває, і робить прикраси, і ткацтво також її рук справа, одним словом, все що ви зараз бачите на світлинах все МАЙСТРИНЯ зробила своїми руками!
Тому молодиці кому "іржа" їсть мозок зі споконвічним запитанням - "що робити щоб краще жити?" - гляньте ЇЙ в очі і бігом в КОЛОМИЮ - поки Пані ЄВГЕНІЯ ще в силі, переймати навики таємниці її ремесла!!!(до речі в КИЄВІ скоро буде персональна виставка ЇЇ робіт)
Ми започатковуємо нову ініціативу в рамках проекту ЛИСТИ НА ФРОНТ в якій ми будемо робити світлини тих хто колись, зі зброєю в руках віддав свої молоді роки за нашу з вами свободу!
Цю ідею нам люб’язно підказала ЯРОСЛАВА ЮРІЇВНА ТКАЧУК директор Національного музею Гуцульщини та Покуття за що їй уклінно дякуємо!


Read more... )
nazlo_vsemu: (картина)


Наталья Трущенко, Amina Okueva, Asher Joseph Cherkassky та Adam Osmaev
В Україні завжди було затишно усім.

Елена Гудзенкоs Foto.
nazlo_vsemu: (с подсолнухом)

Юрій Кушнір

Заставнівська волонтерська сотня готує січневу передачу на фронт. 27 січня 2016 р. Готуючи голубці жінки співають старовинні пісні...

nazlo_vsemu: (украинка2)

ТАК!!! (ОНОВЛЕНО)

Я знайшов канадського стрікера, який сьогодні порвав укр-фейсбук.
Данило Мигаль (інша версія - Hybral) із Тандер-Бей, Онтаріо.

Йому було 20 років, коли він із синьо-жовтим прапором, у вишиванці і в кльошах, схожих на шаровари, вибіг на поле стадіону в Монреалі під час півфінального турніру Олімпіади-76 СРСР - НДР і виконав гопак, поки не наспіла поліція.

Тоді і про цей випадок, і про інші спроби діаспори пробудити національні почуття в українських спортсменах із Союзу писав тижневик The Ukrainian Weekly.


За версією цього тижневика, козака звали Danylo Hybral.
пруф: http://ukrweekly.com/…/1976/The_Ukrainian_Weekly_1976-36.pdf

Зараз цьому козакові мало б бути менше 60 років. Вірю, що Данило живий.

Пошук по Danylo Hybral нічого не дає. Такої комбінації імені й прізвища у ФБ немає. І в Гуглі, крім згадки про його стрікерський забіг, теж.
Певно, помилка в написані прізвища.

Водночас газета "Свобода" за серпень 1976 (див. фото в коментах) подає ім'я стрікера - Данило Мигаль.
Danylo Myhal?

Читати далі )
nazlo_vsemu: (с подсолнухом)
Michaela Hola hat 2 neue Fotos hinzugefügt — mit Eduard Zarichnyy und 4 weiteren Personen.


О войне и мире, человеческой доброте, о взаимопощи и о нас, об украинцах....
Сегодня поздравили юного именинника с днем рождения,вручили подарок,море восторга и благодарности! Вашему вниманию фотографии,вышиванка супер,спасибо всем всем всем!!!!!!

nazlo_vsemu: (с подсолнухом)







Michaela Hola hat 10 neue Fotos hinzugefügt.

Укропы, хунта, а также их каратели!
ну вот с чего начать,даже не знаю...шквал эмоций.....
Началось все с того, что у нашего друга ( он доброволец, в АТО сейчас, семья его - беженцы из Луганска,живут на данном моменте в Одессе) , так вот, у его сынишки день рождения завтра, кстати, с наступающим тебя именинником Леонид Пантыкин !!!! Леня рассказал, что ребенок очень хочет папу на день рождения, но увы...... Очень захотелось сделать что то приятное маленькому человеку, которому плохо без папы....Я тоже помню,как в детстве папа уходил в рейсы, эту боль я помню хорошо...Сегодня утром Леня позвонил и , смущаясь, спросил, а можно попросить подарить малому знаете что???Вышиванку!!!! Обалдеть....Реально, меня до слез проняло....пришла домой, тут же написала пост, кто знает, где что купить можно....А теперь самое интересное...Не прошло и пяти минут, в личку написала девушка, которая просила не публиковать её имени, ибо человек она ну очень публичный, и делает это не ради славы, а потому что - просто такой вот человек.....Солнечный!
Она сказала , что её подруга в вышивает вышиваночки детские, и я могу заехать после обеда и забрать, денег наотрез отказалась брать.....Это все еще ничего...Но когда я приехала и увидела эту вышиванку, мне стало плохо....в хорошем смысле этого слова))))Безумная просто ручная работа бисером, ну извините, я такого просто не видела!!!!разрыв шаблонов, мозга, эмоций....Что говорить, сами смотрите фото.....
В общем, что я, собственно ,хотела сказать....да, наверное, ничего нового, кроме того, что я преклоняюсь перед своим народом и горжусь, что мой отец вырастил меня настоящей украинкой и я горжусь каждую секунду, что мне довелось быть сопричастной с такими людьми! Низкий вам поклон всем, люди!
Я люблю тебя, народ Украины!
Слава Украине!

Profile

nazlo_vsemu: (Default)
nazlo-vsemu

August 2018

S M T W T F S
    1 234
56 7 891011
1213 1415161718
192021 22232425
26 2728293031 

Most Popular Tags

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Page generated Jun. 13th, 2025 07:44 am
Powered by Dreamwidth Studios