![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Dec. 25th, 2016
Это называется кара господня!
Dec. 25th, 2016 02:47 pmПри крушении Ту-154 погиб автор слов песни «Вежливые люди»,
глава департамента культуры Миноброны РФ Антон Губанков.
http://www.mk.ru/…/pri-krushenii-tu154-pogib-avtor-pesni-ve…
Відомий український співак Анатолій Матвійчук присвятив вірш-реквієм авіакастрофі Ту-154 Міноборони РФ у Чорному морі.
Свій твір він розмістив у Фейсбуці.
Мовою оригіналу:
Горе...
Конечно же, горе,
Как - Отчего - Почему?!
"Туполев" рухнул в море -
Прямо в "российском" Крыму.
Краснознаменный ансамбль,
Звонкий, как русская сталь...
Как они пели-плясали,
Больше не смогут.
Жаль.
Впрочем,
Не так уж нелепа
Эта жестокая смерть -
Мертвым детишкам Алеппо
Смогут служивые спеть,
Русские песни о мире,
Радости и добре.
Спойте,
России кумиры,
Взорванной той детворе.
Пусть ваши звонкие песни
Рвутся в небесный чертог.
Только что делать, если,
Их не услышит Бог?
Песни о славе и чести,
Злобной жестокой страны...
Эти фальшивые песни -
Господу не слышны!
И доктор Лиза... телефон её говорит, что абонент не доступен.
Сколько можно гибнуть на чужих войнах?! Зачем нести смерть соседям своим и не только???
UPD. По последней информации доктора Глинку убрали из списка пассажиров. Но, 92 человека. Чужая война
UPD2. Муж доктора Глинки подтвердил её гибель.
Глубокие соболезнования
Кто в курсе,Кобзон там был?
Dec. 25th, 2016 03:23 pm- No regrets.
starshinazapasa- грудня 25-е, 12:23
Есть ли у меня сочувствие по поводу гибели восьмидесяти штатных сотрудников Министерства обороны поехавшей головой недоимперии, устроившей в соседней братской когда-то стране Сталинград и Курскую дугу с тысячами погибших, и летевших теперь в Сирию петь и плясать перед летчиками для поднятия боевого духа, чт им более лучше бомбилось, а также девяти сотрудников агентств массовой пропаганды - причем самых передовых из них, "Первого канала" и "Звезды" - клепавших сюжеты про фашизм, хунту, распятие детей, тысячами вербовавших людей на войну как в Украину, так и в ту же самую Сирию, оправдывающих посадки моих друзей, врущих про то, что моего товарища не пытают в Сегежской колонии, призывавших к расправам со мной и моими друзьями, выливших тонны дерьма на близким мне людей и не раз поставивших их жизнь под угрозу, раскрутивших антимигрантские, антигрузинские, антиукраинские, антилиберальные, педофильские и прочие кампании, приведшие к убийствам инакомыслящих и инакородных уже в мирных российских городах - сотнями, если не тысячами - и в первых рядах строивших новую оруэловщину, диктатуру и ГУЛАГ....
Риторический вопрос.
Нет. У меня нет ни сочувствия, ни жалости. Я не выражаю соболезнования родным и близким. Как не выражал никто из них. Продолжая петь и плясать в поддержку власти или все так же поливать дерьмом с экранов телевизоров и после смерти. Чувство у меня только одно - плевать. Не я противопоставил себя этому государству и его обслуге. Это государство и его обслуга противопоставили меня себе. Оно назначило меня врагом и национал-предателем. Так что - совершенно плевать.
Хотя, впрочем, ни злорадства, ни радости нет тоже.
У меня в голове лишь одна исключительно рациональная мысль - в зомбоящике живой силы, раскручивавшей механизм посадок и убийств моих друзей и коллег, стало на девять единиц меньше.
No regrets. They don't work.
Все.
ЗЫ: Ну и да, в двадцать пятый раз - самое интересно, что этот дискурс возможен только в России. Во всех остальных странах по периметру - а в особенности в Украине и теперь вот еще и частично в Сирии - все эти разговоры о том, что "ужасная катастрофа", "они всего лишь певцы и танцоры", "лично никто из них не виноват", "так нельзя" и прочую гипертрофированную толерантность (собственно, это называется "конформизм")- просто не поймут. Вот просто не поймут и все. Нет, не будут ни спорить, ничего. Просто пожмут плечами и отойдут в сторону. Не понимая, зачем вы им говорите о том, что нужно выражать соболезнование военно-транспортному борту вооруженных сил страны, которая этими самыми вооруженными силами убивает граждан его Родины. Где кладбища растут теперь, как на дрожжах. Ну вот не объясните вы человеку, что штатный служащий министерства обороны оккупационной армии, летевший давать концерт в только вчера разбомбленный Алеппо с песней под названием "Вежливые люди"- ну просто вот работа у него такая, а что он мог сделать, он человек подневольный, приказали и полетел, а на самом деле он не виноват. Вот не объясните и все. С вами просто перестанут разговаривать. Так что эта рефлексия возможна только в России. Для всех остальных эти люди - как минимум пособники преступников. И все. И лучше, на самом-то деле, уже определиться, кто они и для тебя. На какой именно стороне и ты сам.
ЗА ЧТО МЫ ТАМ БОРЕМСЯ!? КАКОЕ НАМ ДЕЛО ДО СУННИТОВ И ШИИТОВ?!
Не воевали бы мы там. никакой самолёт с артистами и журналистами туда сегодня бы не летел. На борту Ту-154 были 84 пассажира и 8 членов экипажа, всего 92 человека.
Разбился практически весь ансамбль Александрова во главе с дирижером Халиловым. Концерт должен был состояться непосредственно в Алеппо, о котором мы раньше и не слыхали, а теперь ежедневно с ужасом видим на всех экранах.
Ту-154 всех модификаций были выведены из эксплуатации Аэрофлотом и др гражданскими компаниями в 2008-9 гг. в связи с устареванием и ненадежностью. Собачки Шувалова летают на новеньком Bombardier.
Yevheniy Kuzmenko поширив допис від Nakhim Shifrin.
Понимаю, больно. Душа просит тишины, сочувствия. Нормальная человеческая реакция. Только почему же так выборочно, а, Ефим Шифрин? Вы не позволяли себе "таких обращений"? Зато позволяли себе ваши соотечественники. И не только "обращения", но и смерть, и кровь, и радостное улюлюканье, и нежелание задуматься. Так что молчите уж. Злоба порождает злобу, смерть порождает смерть. А выборочное сочувствие называется - лицемерие.
Да, и про "соседей по карте". Вы у соседа руку отрезали. Без наркоза. И 88% ваших теперь мечтает, чтобы у соседа случилась гангрена. Немыслимо, правда?
А теперь поставьте себя - на наше место. Вы же артист, у вас живое воображение и умение вживаться в чужие жизни. Представили себе? И как?
Nakhim ShifrinЕще одна попытка
Дорогие наши соседи по карте. Я никогда этого не делал. Я никогда не позволял себе таких обращений. Но ведь это немыслимо, это никуда не годится: культура любого народа, этические представления любой общности не разрешают глумления над погибшими.
Это же так очевидно, что в день гибели совершенно мирных людей принято либо скорбеть, либо молчать.
Прошу вас, выберите второй вариант: он не потребует от вас никаких нравственных усилий. Я знаю, что многие из вас верующие люди. Мне трудно принять такое комментирование как часть обряда.
Пожалуйста, заткнитесь...
Сегодня в такое уже с трудом верится!
Dec. 25th, 2016 04:23 pm
emiliozk at А было когда-то так... Майдан скорбит по жертвами теракта в Волгограде 30.12.13 и 07.02.14 (40 дней)КИЕВ 30 декабря 2013
Вечером в понедельник на Майдане Незалежности в Киеве участники бессрочной акции протеста зажгли свечи в память погибших в Волгограде.
Свечами выложили круг на постаменте знака "Роза ветров" - увенчанной глобусом стелы со стрелками направлений на другие города Украины, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на Новую газету.
Чуть выше расстелили сине-желтый флаг Украины и черно-красный флаг УПА - его можно часто увидеть на Майдане.
Источник:http://censor.net.ua/p265335
http://censor.net.ua/photo_news/265335/na_mayidane_zajgli_svechi_v_pamyat_o_pogibshih_v_volgograde_foto
ЛЬВОВ
7 февпаля 2014
40 дней
Сегодня 40-й день трагедии в Волгограде. Накануне во Львове активисты местного Майдана почтили память погибших во время двух терактов, – взрыва на центральном вокзале, произошедшего 29 декабря 2013 года, и взрыва троллейбуса 30 декабря. Тогда, в общей сложности погибли 33 человека, десятки получили ранения.
На сцене львовского Майдана прошел молебен. Люди принесли траурные ленты, венки и свечи, сообщает «5-й канал».
Жалобный день такой. Даже слов не могу найти. Больно до глубины души». – сказала пожилая женщина.
http://atn.ua/obshchestvo/vo-lvove-aktivisty-maydana-na-40-y-den-tragedii-v-volgograde-pochtili-zhertv-teraktaПро голосування щодо Ізраїлю...
Dec. 25th, 2016 06:30 pmBoris Nemirovski
А тепер я скажу, чому я так осатанів, коли оце усе вийшло з українським голосуванням в ООН проти Ізраїлю. І я не хочу чути ні про "це було правильно, бо Ізраїль агресор", ані про "а чого це Ізраїль досі не визнав Голодомор геноцидом"... ні про що подібне. Бо все це не має жодного стосунку до того, що відбулося.
В ізраїльській верхівці останній, певно, десяток років дуже сильними були проросійські настрої. Вони визначалися принаймні однією впливовою партією, яка змогла зконцентрувати навколо себе "вихідців з" і з якою добряче попрацювали емісари "руськага міра". Це партія "Ісраель бейтену" - "Наш дім - Ізраїль", якою керує нинішній міністр оборони Ізраїля Авігдор Ліберман - той самий, який раніш був міністром закордонних справ. Він ніколи не приховував своїх проросійських настроїв і, загалом, саме йому Росія зобов'язана і тими самими безпілотниками, яких Ізраїль став був продавати, і прийнятим раніш безвізовим режимом, і багатьма іншими приємностями, в числі яких - безпрецедентна за інтенсивністю співпраця між ізраїльськими та російськими військовими під час першого етапу вторгнення російських "настамнєтов" в Сирію. Є й інші речі, про які писати просто нема можливості - не тому, що боюся сказати, а тому, що вони й досі полишаються такими, які неможливо довести.
Знадобилися три роки копіткої роботи багатьох людей як з українського, так і з ізраїльського боків, аби подолати цю проросійськість. Цьому допомогли як ізраїльські добровольці, які кинулися до України захищати свою "доісторичну Батьківщину" без жодного для себе зиску, так і українські "тихі дипломати" на багатьох рівнях - від державного до бізнесового. Ще цьому добряче допомогли самі росіяни - як завжди, пихаті та зарозумілі, які не дотримувалися жодних домовленостей з Ізраїлем щодо сирійських справ і, зокрема, спокійно "зливали" Асадові інформацію, яку отримували від Ізраїлю для себе, шпигували за північними ізраїльськими кордонами, використовуючи для того - sic! - отримані в ізраїльтян безпілотники та ще й зухвало погрожували збивати ізраїльські літаки, якщо вони, мовляв, насміляться "втручатися в сирійські справи" - тобто, дати стусана асадівським потворам. Ну, типова поведінка свині за столом.
Все це призвело до того, що політика Ізраїлю вельми охолола у бік Росії, а натомість справді почала повертатися в український бік. Продаж безпілотників Росії припинили. Натомість Україна отримала була від Ізраїлю ліцензію на власне виробництво ізраїльських бойових дронів Sparrowhawk-2 - проте, уточнюю, і з цією ліцензією загальмувалося... не здивуюся, якщо через ті ж вибрики. Знову ж таки - була ще ціла низка кроків назустріч Україні, про деякі зараз говорити неможливо, деякі всім відомі - як ото останнє голосування Ізраїлю за визнання Росії агресором в Криму.
Напередодні візиту Гройсмана до Ізраїлю - візиту, який повинен був принести Україні не лише низку вигідних угод, а й деякі домовленості про речі, які нам не хочуть давати європейці чи американці, але могли б дати ізраїльтяни, ізраїльські дипломати досягли домовленості з українськими про те, що Україна під час першого за 8 років голосування в СБ ООН по ізраїльській резолюції утримається. Не проголосує за Ізраїль, а утримається. Домовленість була досягнута... й спаплюжена якимось українським дипломатом в ООН, якому "зацікавлена" держава буцімто пообіцяла якісь приємні ніштяки.
Звичайно, що реакція ізраїльтян була такою, як вона є: візит одурілого від такої підстави Гройсмана було скасовано ізраїльською стороною, про угоди та поставки можна, принаймні, у найближчий час не згадувати, а всім тим людям з українського боку, які послідовно працювали на зближення Ізраїлю з Україною і на віддалення його від Росії, просто сказали - мовляв, хлопці, ми вас любимо, але як з вами про щось домовлятися, як за вас вирішує якесь щось?
Роки напруженої роботи - коту під хвіст. Росіянам нема з чого втішатися - отих усіх вибриків Ізраїль їм не подарував і не подарує, але цього вибрику наших дипломатів, боюсь, теж. Вони просто не можуть собі дозволити мати справу з ненадійними людьми.
А вже як навернути ізраїльську верхівку знову до Росії - про це там є, кому подбати. Той же Ліберман, наприклад, або Зеєв Елькін. Той же "комітет російських соотєчєствєнніков", який там активно працює і не втомлюється повторювати побрехеньки про український вроджений антисемітизм. Та багато хто. На зле діло руки завше знайдуться, це на добре шукати доводиться.
Україна залишилася без багатьох корисних речей, без вигідних угод і без потенційного потужного союзника. Натомість український дипломат, якщо я правильно зрозумів розклад, залишився при своєму інтересі. А апологети справедливості можуть і далі розповідати про те, як Ізраїль пригнічує нещасних палестинців, як правильно голосувати з усіма разом і запитувати, коли Ізраїль (чомусь саме Ізраїль, ніяка інша країна з 171) визнає Голодомор геноцидом.
Я знаю, що ті люди, які три роки свого життя поклали на зближення України та Ізраїлю, рук не складуть і будуть намагатися мінімізувати втрати. Але я не знаю, який наступний дипломат продасть їх за півкопи та смажене курчатко.
UPDATE: Пояснюю: я - не дипломат, не розвідник і навіть не "миротворець" (щоправда, ці хлопці стверджують, що так - але це вони з доброти душевної роблять, аби дідові приємність зробити). Імена "героїв-дипломатів" нехай називають їх начальники, яких вони підставили. Я зібрав ситуацію докупи з розмов з кількома людьми, які мені імен не називали - я не належу до групи "присвячених" і мені нічого такого знати за статусом не належить. Те, що я написав - це моє власне "відпрацювання" гніву та образи.
Примерно час назад наконец-то наши военные смогли обменять-забрать у орков тела двух наших ребят геройски погибших на Светлодарской дуге.
Это молодой лейтенант командир 3-й роты Никита Яровой позывной "Шайтан" 21 год и солдат Андрей Байбус позывной "Эфа" 41 год.
Ребята погибли от пуль снайперов.
Пусть наши силовые структуры теперь разбираются, как мог оказаться и кто сделал в интернете вброс об о том, что они попали в плен живые, где бы жестоко убиты.
И ещё один очень важный момент касающийся прошедших боев на Светлодарской дуге.
Большая часть наших военных погибли от рук снайпера(ов) противника, а не от обстрелов минами и снарядами.
Из этой информации надо обязательно сделать соотвествующие выводы для того, чтоб в следущий раз минимизировать наши потери от работы вражеских снайперов.
Война надолго.
Никита и Андрей, простите нас всех живых, за то, что мы Вас не сумели сохранить и уберечь.
Спите спокойно.
Учасники бойових дій та волонтери, перш ніж вийти на танцмайданчик, два місяці вчилися полонезу, віденському вальсу та найскладнішому – аргентинському танго
У Дніпрі для демобілізованих бійців АТО та волонтерів влаштували різдвяний бал. Учасники окрім танго кружляли у вальсі і виконували полонез. А перед цим – виснажливо тренувались. А от чи спрацював танцювальний вишкіл на паркеті?
Родина Володимира Аршавського збирається на свій перший бал. Військовий офіцер ще від початку бойових дій вирушив добровольцем на Схід. Після тяжкого поранення поблизу Мар'їнки у 2014 році – тривалий час лікувався. Одужання прискорювали фізичні вправи. Останні два місяці серед них були і танцювальні па – займався на прохання дружини і дочки.
На різдвяному балу закружляли 25 пар. Це учасники бойових дій та волонтери. Перш ніж вийти на танцмайданчик вони два місяці вчилися полонезу, віденському вальсу та найскладнішому – аргентинському танго. Па відточували не лише в залі, а й вдома та навіть у шпиталях.
"Танго є танго. Це більш важкий танець, але тим не менш, ми не здалися. Почали репетирувати на волонтерці, у госпіталі так. Всюди де можна було, ми просто репетирували", – розповіли волонтерка Олександра Каладжиєва та боєць 10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ Максим Ченчик.
Такий бал для військових і їхніх помічників-волонтерів у місті влаштували вперше. Організатори кажуть, репетиція стала своєрідною терапією для фронтовиків.
"Люди вийшли зі своєї якоїсь звичної оболонки, розширили свій звичний світ і вони зрозуміли, що життя триває і є дуже багато позитивних моментів. Це все ж таки арт-терапія. Це психологічна реабілітація", – пояснила координатор центру допомоги учасникам АТО і членам їхніх родин Наталя Шуліка.
Як кажуть учасники балу, Одного разу почавши вальсувати, зупинитися вже не можливо. Вони збираються і надалі, вже самостійно, продовжувати заняття танцями.
НАШ ;-(
Вічна пам'ять тобі лейтенант Никита Яровий, спочивай з Богом! Загинув на Світлодарській дузі.
Ще кілька днів тому розмовляв з тобою та домовлялись про твоє ж одруження у Гарнізонному храмі...
Ми будемо усі пам'ятати про тебе як того, хто любив життя і вмів співати про життя! Ти завжди був з гітарою! У тебе завжди було і залишається багато друзів.
Не зможемо затерти у щоденнику Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла твій день одруження - 20 січня 2017 року... В цей день ми будемо пам'ятати тебе у молитві!
Ми всі завжди будемо дивитись як заходить сонце, бо там, де воно заходить починається нове життя з Богом!
Спочивай з Богом!!!
Ти НАШ ;-(
Итак.
Пригласили выступить в прямом эфире украинского
espreso.tv на тему: как скажется поддержка украиной антиизраильской резолюции в Совбезе ООН на Украино-израильских отношениях. Когда украинские журналисты услышали, что я говорю - прервали мое выступление (по предварительной договорённости я должен был говорить ещё пять минут) и выкинули из обсуждения. Кроме того, они до эфира попросили выступить у них завтра, а сразу после – сообщили. Что планы у них изменились и высуп...
